Антон Корчинский, бизнес-тренер

До работы с Олегом у меня был страх оценки, что меня оценивают. У меня многие решения базировались на негативном опыте буллинга с детства. У меня исчез этот страх. 

1. Керівник не чує підлеглих і не хоче чути, бо він розумніший за них (і це по багатьом параметрам правда). Так як їх точка зору не почута, люди не беруть відповідальність. Тоді керівник спеціально намагається почути і надати повноваження. Люди беруть відповідальність і Керівник одразу бачить недопустимі помилки підлеглих, розбирається чому помилились – виходить, що вони не такі розумні як треба, і він виправляє помилки сам і відбирає повноваження, звільняє людей, наймає інших і продовжує цю історію… бо якщо будуть найняті розумніші за нього він втратить відчуття контролю, відчуття своєї значущості, і не буде розуміти що йому робити в цьому бізнесі.
2. Лідер не може мобілізувати команду, бо люди прийшли працювати в першу чергу за гроші, а лідер хоч і платить нормально, але мотивує ідеєю і в час кризи людям не цікаво докладати зусиль. Тоді він починає наймати ідейних, вони конфліктують з лідером, бо люблять свої власні ідеї, лідер розчаровується. І тоді наймає тих, хто зробить просто за гроші, і при найближчій кризі в команді не може їх мобілізувати, бо його нейронні зв’язки на 99% про ідею і інакшим чином він на світ просто не здатен дивитись.
3. Експерт продовжує завантажувати себе і свій графік до виснаження, і щоб розвантажити себе і відпочити завантажує себе спортом, йогою та навчанням, і ще більше перенавантажує себе, бо щоб залишатись на місці треба бігти ще швидше. В рамках цієї парадигми вирішення ситуації неможливе.
4. Підприємниця надає багато допомоги іншим і при цьому колеться о знецінення своїх дій, і через це втрачає мотивацію. А в моменти «падіння» знаходить сенс життя у можливості допомогати іншим, і знову…

І якщо дивитись збоку — то можливо є ідеї, як ці історії «виправити», але ж це завжди тільки здається.

На практиці ці приклади — це майже невирішувані кейси, де їх герої не мають виходу ніж повторювати цикл своїх сценаріїв до самої смерті. І ні, терапія не дуже спрацьовує. Бо запиту на терапію в цих кейсах в людей нема. Вони прагнуть успіху і перемог, проблему бачуть не в собі а в інших, і їх світосприйняття цілком «правильне».

Олег навчає як приблизно за 4 години допомогати своїм клієнтам вирішувати такі історії. Навчитись у Олега його методу непросто, бо він не веде тренінг у звичному розумінні цього слова. Він скоріше створює процес, який занурює в процес отримання досвіду і чи збереш ти там потрібний досвід, чи ні – це вже твоя проблема. Олег робить все можливе щоб підтримати, показати, надати зворотній зв’язок, але це не тренінг і чи класичне навчання. Це пригода взаємодії між людьми, в якій Олег розставляє вказівні знаки, і тобі за ними рухатись самому і знаходити відповіді. Якщо знаходиш правильну, він про це скаже. Якщо знайдеш не правильну, він просто дасть наступний вказівний знак. Декого з групи це реально бісило. Люди вже навчені ринком, що тренінг їх навчає. Не чекайте цього від Олега. Чекайте контакту із досвідченим майстром своєї справи і необхідністю працювати особисто в просторі, де ви самі нічного не зрозумієте ні з першого, ні з другого разу, і треба буде продовжувати розбиратись. При цьому в нашій групі майже всім хто чомусь навчився знадобилось більше часу, ніж було заявлено в програмі. На додаткові зустрічі, перегляди відеозаписів. Це трохи бісить, якщо ти планував свій час лише на онлайн зустрічі.

Чи задоволений я? Абсолютно. Цей досвід додав мені мінімум три чудових можливості, більше того, я надзвичайно красиво вирішив свії власний запит як клієнт коучінгу. (так, Олег проводив кожного учасника навчання як клієнта через свій метод).

1. До програми я бачив взаємодію людей як гру патернів поведінки та переконань, які стоять за ціма патернами. Після програми я почав бачити сценарії, великий маштаб, зум-аут, як саме створюється ця динаміка. Олег бачить ці речі за кілька хвилин. Я розбираюсь зараз за декілька днів, і не завжди правильно, але я це бачу.
2. Раніше для мене контакт між людьми це був набір фактів та спостерігаємих феноменів. Тепер в мене є ще спосіб сприйняття через історію, сюжет. Я почав використовувати в практиці нарративи як об’єкт дослідження, як форму роботи і як формат в якому конструюється вирішення проблеми клієнта.
3. Найчутливіша точка всього методу — момент Х, момент істини між тим, як відбулась подія та тим, як людина обрала спосіб як ставитись до цієї події. До програми мої інструмени були про роботу з наслідками вибору. По факту коучінгові стратегії, питання, рефреймінги, метафори, GROW та інші моделі — вони всі працюють з тим, що вже дано. Метод Олега дозволяє йти в той простір, де даності ще не існує і можливі будь які вибори клієнта ще до того, як він визначився зі своєю позицією. Пояснити це словами я особисто не бачу можливості. Це начебто я жив в квартирі і не знав, що коли я заходжу в двері, я насправді можу повернути в бік і через ті самі двері зайти в абсолютно нову іншу кімнату, якої до цього в цій квартирі не існувало. Щоб я вже вмів це робити з клієнтами легко та швидко — точно ще ні. Вчуся. Але до навчання в Олега цієї опції просто не існувало в моїй реальності.

Щодо мого запиту. Не буду йти в глибокі особисті подробиці, але про те що на поверхні. До роботи з Олегом в мене був страх оцінки, що мене оцінюють. В мене багато рішень базувались на негативному досвіді буллінгу з дитинства. Було дуже важко брати на себе лідерство. Бо лідер — це позиція де всі тебе бачать і це високий тиск з точки зору того, що на тобі зосереджені очікування багатьох людей. І легше вийти з під цих «прожекторів» очікувань, щоб не виявитись не гідним цих очікувань. На момент початку контакту з Олегом я ще навіть не бачив цю ситуацію як запит. Лише дискомфорт від того, що не досягаю деяких своїх цілей в роботі. 4 години спілкування + два тижні розмірковувань над цим спілкуванням… і проблеми просто нема. Є інші, але вони вже іншого порядку. В мене зник цей страх, а негативний досвід з минулого якось сам по собі «перефарбувався» в звичайний досвід, без неприємного смаку та негативних емоцій. Наслідки я бачу зараз — через 3 місяці. На відстані.

Посмотреть отзыв в Facebook на странице Antony Korchynskyi